Визначено час формування докембрійських метаморфічних порід західної частини Українського щита (УЩ) за допомогою самарій-неодимієвого методу. Ізотопні дати, які розраховані за моделями деплетованої (DM) та недеплетованої (CHUR) мантії, вказують на те, що ендербіто-гнейси дністровсько-бузької серії та ендербіти гайворонського комплексу безперечно є ранньоархейські утворення (3,95-3,74 (DM) і 3,82-3,5 млрд років (CHUR)); гнейси бузької й росинсько-тікіцької серій - пізньоархейські (бузька серія - 3,28(DM) і 3,07 млрд років (CHUR), росинсько-тікіцька - 3,36-3,31 (DM) й 3,13-3,06 млрд років (CHUR)); гнейси тетерівської серії - ранньопротерозойські (2,47-2,43 (DM) і 2,04-1,99 млрд років (CHUR)). Отримані дати підтверджують обгрунтованість діючої стратиграфічної схеми для докембрійських утворень УЩ (1992).

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Слюдяні ультрамафіти трубки Мрія - це мантійні утворення, перспективні для пошуків алмазів. Вік цієї інтрузії визначений за флогопітом із слюдяних ультрамафітів та за цирконом із гранітів всередині інтрузії. Згідно з попередніми геохронологічними даними, слюдяні ультрамафіти трубки Мрія утворились у протерозої 2000 - 1720 млн рр. тому.

Наведено результати комплексного вивчення мікроклін-плагіоклазових гранітів з різних масивів Росинсько-Тікицького району Українського щита, проведеного з метою визначення їх віку уран-свинцевим ізотопним методом. Установлено, що граніти різних текстурно-структурних типів були сформовані в інтервалі 2080 - 1990 млн років. З урахуванням цього, а також їх близького речовинного складу, належність до однієї формації та локалізації в одному структурно-геологічному районі, запропоновано всі ці граніти об'єднати в один уманський комплекс.

Уран-свинцевим ізотопним методом датовано циркон і монацит з гранітів басейну річок Тетерів та Ірпінь. Встановлено, що рівномірнозернисті граніти бистріївського та фастівського типу сформовано синхронно - 2078 млн рр. тому. Трохи пізніше (2040 млн рр. тому) сформовано порфіровидні граніти коростишівського типу.

Розглянуто теоретичні основи ізотопної геохронології, мінералогічні особливості кристалів циркону, деякі нюанси інтерпретації геохронометричних даних, які одержані уран-свинцевим методом по циркону із порід різного генезису. На конкретних прикладах показано можливості та обмеження уран-свинцевого ізотопного методу датування. Зроблено висновок, що уран-свинцевий ізотопний метод датування по акцесорному циркону дозволяє визначити вік лише самого циркону, а не породи, яка його вміщує. Тому надійне геохронометричне датування циркону ще не позбавляє від помилок при визначенні часу формування (утворення, тим більше перетворення) породи, що його вміщує.

Обгрунтовано зміни, які внесені в кореляційну стратиграфічну схему докембрію Українського щита після їх обговорення на III Всеукраїнській міжвідомчій нараді "Геологія та стратиграфія докембрію Українського щита" (21-23 квітня 1998 р., Київ) та затвердження Національним стратиграфічним комітетом України. Уточнено розчленування тетерівської серії; скорельовано нижню частину інгуло-інгулецької серії з криворізькою; перенесено глеєватську світу з мезо- в палеопротерозой; виділено осипенківську товщу в неоархеї, а садову - в палеопротерозої; встановлено шереметівський комплекс плагіогранітів в палеопротерозої Північно-Західного і старобогданівський комплекс сієнітів та кварцових сієнітів в неоархеї Приазовського району.

Встановлено, що кріоконсервування і ліофілізація не змінюють спектр сахаролітичних властивостей бактерій. Водночас активність beta-галактозидази в процесі заморожування-відігрівання, ліофілізації та зберігання ліофілізованих бактерій за температур від 37 до -25 °C знижується. Наявність у середовищі консервування антиоксиданта тіомочевини сприяє більш тривалому збереженню активності beta-галактозидази в ліофілізованих бактеріях.

Уран-свинцевим ізотопним методом визначено вік циркону з апліт-пегматоїдних лейкократових гранітів, які є основними складовими масиву, розташованого на південному заході від Майського золоторудного родовища. Граніти відіграли вирішальну роль у його формуванні; їх вік становить (2379 +- 78) млн рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)34

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432(45Укр)1-24 + Д59(45Укр)43

Рубрики:

Геологічна історія земної кори. Стратиграфія

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено економічний аналіз виробництва, продажу та споживання молока і молочної продукції в даному регіоні. Розглянуто структуру каналів реалізації молока сільськогосподарськими товаровиробниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.11 + Д332.681.0

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про геолого-структурну позицію ультрабазитів капітанівсько-деренюхінського комплексу, розглянуто особливості глибинної будови земної кори Голованівської шовної зони, описано геологію Побузької групи серпентинітових масивів. Надано рудно-петрологічну характеристику Капітанівського ультрабазитового масиву, де вперше в світовій геологічній практиці описано раніше невідомі типи потенційно промислових рудних об'єктів. За результатами мінераграфічних, електронно-мікроскопічних і мікрозондових досліджень було виявлено самородний реній і низку платиноїдів у складі сульфоарсенідів: осмій, іридій, рутеній, родій, платину. За попередніми даними в межах Капітанівського рудного поля прогнозується виявлення принаймні двох типів руд самородного ренію та елементів платинової групи.

Приведены данные о геолого-структурной позиции ультрабазитов капитановско-деренюхинского комплекса, рассмотрены особенности глубинного строения земной коры Голованевской шовной зоны, описана геология Побужской группы серпентинитовых массивов. Дана рудно-петрологическая характеристика Капитановского ультрабазитового массива Среднего Побужья, где впервые в мировой геологической практике описаны ранее неизвестные типы потенциально промышленных рудных объектов. В результате минераграфических, электронно-микроскопических и микрозондовых исследований установлены самородный рений и ряд платиноидов в составе сульфоарсенидов: осмий, иридий, рутений, родий, платина. По предварительным данным в пределах Капитановского рудного поля прогнозируется выявление не менее двух типов руд самородного рения и элементов платиновой группы.

Geological and structural position of kapitanivsko-derenyukhynskiy ultrabasite complex is given in the article. Features of Earth Crust deep framework of Golovanivska suture zone are considered. Geology of Pobuzka group serpentinite massifs is described. Ore and petrological characteristic of Kapitanivskiy ultrabasic massif (Middle Pobuzhzhya) is represented. Description of new potential minable types of ore deposits were specified within the Kapitanivskiy massif for the first time. Native rhenium and platinum-group elements contained in sulphoarsenids such as osmium, iridium, ruthenium, rhodium and platinum were revealed as a result of mineragraphic, electron microscope and microprobe studies. At least two ore types of native rhenium and PGE withinthe Kapitanivskiy ore field are predicted by the preliminary data.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.681.01

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості геолого-структурної позиції, геологічної будови, петрографії та петрохімії гранітоїдів Добропільського масиву. Показано, що склад порід масиву змінюється від кварцових діоритів, тоналітів до гранодіоритів, кварцових монцонітів, гранітів до сублужних гранітів. Аналіз валового хімічного складу гранітоїдів, що містять значну кількість дрібних ксенолітів, призводить до суттєвого спотворення їх хімічного складу та свідчить про необхідність врахування цього факту за оцінки остаточного складу порід. Вперше детально проаналізовано петрографічні особливості та хімізм як самих гранітоїдів, так і їх ксенолітів.

Рассмотрены особенности геолого-структурной позиции, геологического строения, петрографии и петрохимии гранитоидов Добропольского массива. Показано, что состав пород массива изменяется от кварцевых диоритов, тоналитов до гранодиоритов, кварцевых монцонитов, гранитов до щелочных гранитов. Определение валового химического состава гранитоидов, которые вмещают значительное количество мелких ксенолитов, приводит к существенному искажению их химического состава и свидетельствует о необходимости учета этого факта при оценке конечного состава пород. Впервые детально проанализированы петрографические особенности и химизм как самих гранитоидов, так и их ксенолитов.

Geological and structural position, geology, petrographic and petrochemical peculiarities of Dobropilskiy massif granitoids are discussed in the article. It was revealed, that massif rock composition is varied from quartz diorite, tonalite up to granodiorite, quartz monzonite; granite up to alkali granite. Chemical composition determination for granitoids, which comprise plenty of small xenoliths, leads to significant distortion of their chemical composition and indicates the necessity of this fact consideration at the terminal rock composition evaluation. Petrographic features and chemism of granitoids and xenoliths as well were examined in details for the first time.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.16-1

Рубрики:

Кислі інтрузивні породи. Гранітоїди

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено першу статтю з циклу публікацій, присвячених питанням петрології та вікового положення гранітоїдів Добропільського масиву. Подано історичну довідку про виникнення проблеми вікового положення зеленокам'яних порід даної структури та визначено шляхи її вирішення.

Приведена первая статья из цикла публикаций, посвященных вопросам петрологии и возрастного положения гранитоидов Добропольского массива, интрудирующих Косивцевскую зеленокаменную структуру. Дана историческая справка о возникновении проблемы возрастного положения зеленокаменных пород этой структуры и определены пути ее решения.

The article is the first from the cycle of the publications devoted to the questions of petrology and age position granitoids of Dobropolskuy massif, are intrusing Kosyvtskuyu greenstone structure. In the article the historial certificate of origin ofproblem of the age position of greenstone rocks of Kosyvtsevskoy structure is given the ways of its decision are set.

У межах Українського щита (УЩ) на парагенетичній основі вирізнено сім структурно-формаційних типів комплексів (СФК) (чарнокіт-гранулітовий, плагіограніт-амфіболітовий, тоналіт-зеленокам'яний, гранітоїдно-метатеригенний, метатеригенно-хемогенний, вулканогенно-осадовий і плутонічний), що об'єднують природні асоціації парагенетично взаємопов'язаних порід полігенної природи, які займають у будові кристалічного фундаменту УЩ конкретне структурно-тектонічне положення й виникли в певних геодинамічних умовахунаслідок сумісного або послідовного прояву в часі одного чи кількох геологічних процесів. Оцінено металогенічні перспективи кожного з вирізнених типів комплексів.

В пределах Украинского щита (УЩ) на парагенетической основе выделено семь типов структурно-формационных комплексов (СФК) (чарнокит-гранулитовый, плагиогранит-амфиболитовый, тоналит-зеленокаменный, гранитоидно-метатеригенный, метатерригенно-хемогенный, вулканогенно-осадочный и плутонический), объединяющие естественные ассоциации парагенетически взаимосвязанных пород полигенной природы, которые занимают в строении кристаллического фундамента УЩ конкретное структурно-тектоническое положение и произошли в определенных геодинамических условиях в результате совместного или последовательного проявления во времени одного или цепочки геологических процессов. Оценены металлогенические перспективы каждого из выделенных комплексов.

In the Ukrainian Shield (USh) there are distinguished seven types of the structure-formation complexes (SFC) on the paragenetic basis: charnockite-granulite, plagiogranite-amphibolite, thonolite-greenstone, granite-metaterrigenic, metaterrigenic-chemogenic, volcano-sedimentary, and plutonic. They are nature associations of different genesis rocks related paragenetically. They are situated in concrete structure-tectonic position in the USh, and were generated on certain geodynamic conditions in a result of the influence of chains of geological processes. Metalogenic perspectives the SFC are appreciated.

U-Pb ізохронним методом продатовано монацит з катаклазованої жили граніту, що прориває метаморфічні породи хащувато-завалівської світи бузької серії (2 012,3±0,7 млн років). Запропоновано виділити у "Кореляційній хроностратиграфічній схемі НСК України" на рівні 2 000 млн років хащуватський комплекс алохтонних двопольовошпатових високоглиноземистих гранітів з турмаліном, що просторово асоціюють з породами бузької серії.

U-Pb изохрона прорывает породы хащевато-завальевской свиты бугской серии (2 012,3±0,7 млн лет). Предложено выделить в "Корреляционной хроностратиграфической схеме НСК Украины" на уровне 2 000 млн лет хащеватский комплекс аллохтонных турмалинсодержащих двуполевошпатовых высокоглиноземистых гранитов, которые пространственно ассоциируют с породами бугской серии.

Monazite of cataclasite granite vein that cuts up rocks of the Khashchevate-Zavallia suite of Bug series has been dated by U-Pb isochronous method (22012,3±0,7 Ma). It is offered to allocate the Khashchevate Complex of allochthonous tourmaline-bearingtwo-feldspar high-alumina granites associated with rocks of the Bug series in Correlation Chronostratigraphic Scheme of NSC of Ukraine at a level 2000 million years.